САМОДІАГНОСТИКА ПЕДАГОГА: ЯК РОЗПІЗНАТИ СВІЙ СТАН

 Уперше термін «утома від співчуття» у 1992 році вжила історикиня Карла Джонсон. Так вона назвала один із етапів вигорання людей, робота яких базується на спілкуванні. У зоні найбільшого ризику, на її думку, ті, чий обов’язок – надавати допомогу та піклуватися, зокрема лікарі, доглядальники чи психотерапевти. Постійно перебуваючи поруч з пацієнтами, вони поступово перестають їм співчувати і навіть летальні випадки сприймають спокійно. Звучить цинічно, але це допомагає їм жити ще й власним життям і дбати про себе. У сучасних умовах вчителів, особливо класних керівників, також можна зарахувати до цієї категорії.

Ознаки втоми від співчуття за описом ізраїльського психолога та травматерапевта Олександра Гершанова:

 Втома 

 Розлади сну та харчування 

 Труднощі концентрації 

 Дратівливість, відчуття провини 

 Неможливість повернутись до рутини (побутових справ) 

 Зміна пріоритетів, за якої життя починає сприйматися як набір небезпечних або надцінних подій Зниження значення матеріальних цінностей 

 Уникання окремих задач, ізоляція від колег, відчуття безпорадності та неадекватності результату («я роблю недостатньо») 

 Уникання клієнтів/учнів

 Цинізм, агресія, спрямована на клієнтів або колег (відкрита або прихована) 

Помітили симптоми? Що робити?

Помітили симптоми? Що робити?

Це не патологія, а природна реакція. Симптоми можуть зникнути через 2 тижні, якщо їх помітити і почати щось робити. Наприклад, зауважили, що не йдете вчасно мити голову, знаходите «більш важливі справи». Це може бути симптомом зниження значення матеріальних цінностей. Слід відразу піти й виконати те, чого уникаєте, та прослідкувати, які щез ваших довоєнних побутових звичок ви почали відкладати? Чи можна хоч частину з них виконати найближчим часом?

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Баланс у розподілі часу. 

Роздрукуйте з конспекту схему «Колесо балансу». Або відкрийте її онлайн і візьміть аркуш паперу. 

Запишіть важливі сфери вашого життя. Це можуть бути: школа, догляд за собою, побутові справи, спілкування з рідними, виховання своїх дітей, читання новин, соцмережі, спілкування з друзями, розвиток, хоббі тощо Порахуйте, скільки приблизно часу на день ви витрачаєте на кожну з них у свій «звичайний будень».

 А тепер порахуйте загальну кількість годин в дні. 

У мене якось вийшло 36 годин у добі! А як у вас? 

Тепер поміркуйте, як би вам хотілось розподілити свій час. Скільки годин на день ви би приділяли своїм хобі? Або, можливо, давно мріяли про прогулянку в парку? Якщо ви бачите явний (і тривалий) дисбаланс між сферами «школа», «догляд за кимось» та «власні потреби» — це знак, що важливо зупинитись. І виділити для себе час. 

Порахуйте, скільки часу на день ви витрачаєте на справи, що не підпадають під ваш прямий вплив, наприклад, читання новин чи постійне слідкування за месенджерами. Визначте проміжок часу, у який вам комфортно відповідати на запити батьків і колег, а також до котрої години вам можна телефонувати/писати по роботі.

 А ще визначте час, коли ви будете займатися своїми справами, вимкнувши звук на телефоні. Включіть цей час у свій розклад і дотримуйтесь його. 

2. Кордони та розуміння своїх обмежень. 

Існують обов’язки, які вам необхідно виконувати — їх перелік міститься у вашій посадовій інструкції. Але крім неї є ще те, що вам цікаво, те, що ви МОЖЕТЕ робити, але не повинні. Інколи здається, що ви можете зробити більше, ніж сьогодні потрібно.

 Плануйте свою додаткову діяльність, враховуючи час на власні потреби, родину. Розділяйте відповідальність з іншими.

3. Спілкування (не про роботу!) з друзями чи тими, хто поділяє ваші інтереси. 

Іноді колегам складно не говорити про школу навіть у вільний від неї час. Тому спілкування з людьми, які не знають всіх нюансів вашої справи і поділяють ваші хобі, може дати необхідний емоційний відпочинок та наповнити енергією. 

4. Участь у закритій професійній спільноті.  

Це можуть бути методичні об’єднання (формальні й неформальні), семінари, тематичні проєкти тощо. Тобто ті місця, де ви можете фахово обговорити певні теми, не боячись нерозуміння чи осуду тих, хто не спеціаліст. Професійний гумор теж може чудово допомогти. 

Війна — це той період, який важливо проживати разом, з підтримкою спільноти.

5. Професійна допомога психолога та/або лікаря.

Якщо ви відчуваєте сильне виснаження, зверніться до психолога-консультанта, лікаря-невролога або психіатра. Це допоможе вчасно отримати допомогу й почати процес відновлення. 

"КОЛЕСО ЖИТТЄВОГО БАЛАНСУ"

Методика запропонована Біллом Рейном, професором з університету  Канади.

наші пращури сприймали  життя як колесо, відповідно до цього світогляду, все в житті має існувати в гармонії.

Вправа дає змогу поглянути на себе з іншого боку. Більш цілісно, звернути увагу на різні сфери життя та відкрити можливості для розвитку. Як вже було сказано, колесо ототожнюється з гармонією, спокоєм, балансом. Тому саме цей образ і застосуємо.

Для виконання  вправи, краще обрати тихе і затишне місце, щоб уникнути зайвих подразників і відволікаючих факторів.

Візьміть аркуш білого паперу та зробіть в середині крапку, а потім проведіть 8 променів від неї. Так, щоб можна було утворити 8 рівних секторів. Приблизно, як на малюнку нижче. Підпишіть кожен сектор, або позначте так, щоб вам було зрозуміло.

Найбільш розповсюдженим варіантом є:

Здоров'я: самопочуття, зовнішній вигляд, рухливість, активність, енергія, настрій, бадьорість, харчування, режим, спорт, сон.

Фінанси: Доходи, витрати, умови життя, забезпеченість, борги, інвестиції, додаткові джерела доходу.

Кар'єра: робота, покликання, бізнес, професія, зайнятість, соціальний статус, перспективи.

Особистісний ріст: навчання, самовдосконалення, тренінги, книги, курси.

Духовний розвиток: віра, творчість, мистецтво.

Оточення: рідні, колеги, партнери, сусіди, опоненти, друзі.

Яскравість життя: розвага, відпочинок, хобі, подорож, враження.

Стосунки: сім'я, дружба, любов, секс, спілкування.

Крапка в центрі - це точка відліку, нуль, початок. Остання поділка 10 - є максимальною. Прислухайтесь до себе, на якій відмітці ви себе відчуваєте, якою є ступінь вашої задоволеності. Зробить позначку у кожному секторі . Будьте відвертими з собою і пам'ятайте, що перша відповідь, що спала вам на думку, швидше за все і є правильною.

Вправу можна виконувати оцінюючи задоволеність на даний момент і те, як хотілось би відчувати себе, скажімо, через рік. Достатньо заштрихувати сектори різним кольором.

Колесо, як ми вже писали вище є образ гармонії. І щоб досягти її потрібні певні зміни в житті. Заштрихувавши певні зони ви можете звернути увагу які саме сфери потребують доопрацювання, щоб отримати в результаті гармонійне коло.

Отже, закінчіть речення наступною фразою: «Дивлячись на Колесо мого Життя, я думаю, що мені варто…» Що ви можете додати у цю фразу щоб зробити власне життя більш багатим, гармонійним і збалансованим? У якому напрямку далі рухатись? Які специфічні сфери життя потребують більшої уваги і яким чином можна досягти в них результатів? Що я можу зробити в найближчі дні, щоб досягти цієї мети? Існую величезна кількість варіацій цієї вправи, так само як і існує велика кількість варіацій життєвого шляху для кожної людини.